Одного разу Василько, Іванко, Сергійко та Марійка вирішили піти у ліс, погуляти. Ось вони прийшли. Друзі взяли з собою пікнік та почали їсти. Враз з кущів вилізли малятка - звірятка це зайчики - побігайчики, лисичка - сестричка та вовчик - братик, а ще зверху на гіллі сиділи пташки. Сергійко взяв камінець і почав кидати у птахів, а Марійка, Іванко та Василько почали скріз розкидувати сміття. Звірі це все бачили, а ж раптом зайчики кажуть: - Чому ви розкидуєте сміття? Вам що це подобається? - Хто це заговорив? - Здивувалися діти. - Це ми, зайчики - побігайчики! - Чого вам треба? - Запитав Сергій. - Ми хочемо щоб ви перестали смітити! Ви забрудняєте ліс! - Так так! - підказала лисичка. - Ми не хочемо усе своє життя жити в цьому бруді! - Ну добре! - Сказали друзі та почали збиратися. Ось було б так, як би звірі могли говорити!
