1) Давно це було.Колись жили на землі велетні. Вони легко переступали ногою з гори на другу,і їм неважко було це робити.Ті велетні мали страшенну силу,Але використовували її лише для добра.Вони ніколи нікому нічого злого не робили,а тільки добро.Тому їх завжди будуть згадувати люди. 2) Люди від природи страшенно цікаві.Подивилися вони ліворуч,поглянули праворуч, роззирнулися довкола- і нарешті звели поглад у гору.А там-матінко рідна!-блакитний купол з чистого кришталю, що десь далеко-далеко сперся на обрій. Удень по ньому вогняною колісницею впевнено розїзджає Сонце.Вночі повільно мандрує Місяць на срібному чумацькому возі...
