-Федько? Невже це ти!-сказала вкрай здивована Марія Василівна -Марія Василівна?-сказав не менш здивований Федько -Так. Це я. Як давно я тебе не бачила.Розкажи, що у вас тут новенького? А то після звільнення ні слуху ні духу про рідну школу -Та, що у нас нічого такого нового нема. Ніхто досі не може зрозуміти причину вашого звільнення? -Стара я вже Федько стара.Куди мені тут працювати? У вас же стільки нових і молодих педагогів -Та перестаньте, Маріє василівне, таке казати ні один новий педагог і вашого мезинця не коштує -Дякую Федько!Розкажи як ти навчаєшся? -Навчаюсь я не дуже добре -Чому? -Важко дуже багато новиз предметів плюс нові вчителі. -А у мене навчався добре! -Так це у вас, ви мені все добре пояснювали -Нічого, як захочеш так і медалістом станеш зрозумів? Вчитися мені нумо! Ти хлопець розумний та здібний -Дякую, Маріє Василівне, обіцяю, що буду старатися -Добре!Ой заговорилися ми мені пора -Шкода дуже. Ви про нас не забувайте, Маріє Василівне, заходьте частіше -Добре постараюсь.Бувай, Федько! -До побачення, Маріє Василівне!