- Як чаріно проходить зима. - Так, ця високоповажна красуня вміло прикрашає все навколо оксамитом снігу. - Навіть, маленькі пташки її люблять, хоч вона безжально ховає їх їжу під пухнастий килим снігу. - А чому б їм її не любити. Червоненька калина завжди піклується про них. Безкорисно годує солодкими кетягами. - Не так вже й безкорисно. Пташки віддано її віддячують, ретельно збираючи комашок з її листочків щовесни. - Дійсно так і є. Вони, напевно, чудово товаришуть.
