У чому майстерність або вміння описувати природу кількома словами? А може бути природу, взагалі, не треба описувати, а досить просто тихо посидіти й помовчати, може просто послухати природу, а вона розповість усе сама. Про що може розповісти шум лісу або плескіт води лісового струмка, або лемент чайок на березі широкої ріки. А може скрип дерев, що порушують нічну тишу, поділиться своїм невідомим секретом, у чому таємниця спокою й краси природи. Напевно, досить уміти бути із природою, може бути, бути з нею на - ти, не забуваючи поважати ту силу краси й благородности, обдаровану й нам. Уміти цінувати ту безцінну красу, що марне намагаються створити тисячоріччя руки людини, перетворюючи в сади й парки. Усе-Дорівнює, а теперішня природа це та, котра живе сама по собі, хоч і в тісному зв'язку з миром людини. Залишив величезне багатство у вигляді невеликих оповідань описивающих рідну природу в прозі у всіх її проявах, у всій її вроді, залишених у вигляді самих звичайних коротких замітках про природу. Такі короткі оповідання про природу у вигляді невеликих витримок прози я знайшов в одній маленькій книжці про природу М. М. Пришвіна. Короткі оповідання М. М. Пришвіна про природу скоріше більше мініатюри природи - невеликі описи тих спостережень, тих відчуттів і почуттів від прогулянок, які залишали в його серце рослини, дерева, маленькі мешканці лісу Михайло Михайлович записував у вигляді невеликих замальовок. Так він ділився тими почуттями, якими з ним ділилася природа. А я поділюся деякими оповіданнями із книжки Пришвіна, що полюбилася мені, "Пори року".
