Це ж залежить від людини, погодьтеся. Для когось і потопаючу людину врятувати — не подвиг. А іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні дії заслуговують гарненького ордена з стрічечками! А може воно і справді так? І немає, до речі, нічого смішного. Навіть і такі подвиги мають мати місце у повсякденні. Бо можна ж взагалі вирішити, що життя без подвигів можливе. І тоді не буде ніякої мотивації братися за того пилососа. Особливо, якщо всі навколо не хочуть визнавати значущості цього локального вчинку!) Цей вчинок можна вважати подвигом. Втім, гуглянці, якщо ви вчинили щось епохальне, а ніхто не поспішає це визнати — не засмучуйтесь. Прийде час і вас оцінять, а поки що… спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, так що приймайтесь за власне винагородження! Як ви це зробите — то вже діло ваше. Може тортик купите, може нову одежину. А може замахнетеся на нові добрі вчинки і подвиги?!
