Леся Українка любила море. Воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. Ця "країна світла та злотистої блакиті" навіває романтичні думки, мрії, бажання помандрувати кудись далеко-далеко Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю.
