А почалося це дуже давно. Ще тоді , коли наш світ навіть не був створений Богом... Було все прекрасно! Прекрасні небеса, прекрасні ангели і їх Творець-Бог. Ангели славили Бога, служили Йому і раділи своїм Творцем.Все було добрим та досконалим. Та одного разу один ангел захворів. Він почав відчувати, що його думки відрізняються від думок інших ангелів.Його почуття теж стали змінюватись, він вже не віддчував насолоди в служінні та прославленні свого Творця. Він все більше і більше задумувався над тим, що він міг би, не гірше Бога, справлятись з управлінням в Небесному Царстві.І стало йому моторошно від своїх думок, потім стало шкода себе, потім в середині ангела почала визрівати пухлина, яка все більше і більше заполоняла його розум , думки і все його єство.І настав день, пухлина трісла і відчув ангел солодкий запах любові, поваги, та обожнення до себе самого.Він милувався своєю красою, своїм розумом, своїми здібностями і нарешті він сказав:"Чим я не Бог!? Я кращий за Бога, я завоюю і посяду його місце!" І вчинив на небі бунт. І була скинена з неба третина ангелів і з ними посипався на землю порох, який осідає й донині в людських душах і називається -єгоїзмом. І хворіють душі, хворіють країни, хворіють континенти, хворіє всесвіт.Хворіє і страждає.І тільки Бог може вилікувати людську душу від цієї хвороби.Якщо душа щиро звернеться до свого Творця в покаянні...
