Усна народна творчiсть словесна частина складних явищ народноï культури, якi нерiдко поєднують у цiлiсному комплексi рiзнi види й форми творчоï дiяльностi (слово, музику, хореографiю тощо). На означення таких явищ європейська наукова традицiя пропонує термiн фольклор, що в перекладi з англiйськоï означає народнi знання, народна мудрiсть. Науку про усну народну творчiсть називають фольклористикою.Украïнська народна творчiсть це дуже цiкавий пласт нацiональноï культури, що вiдзначається багатством i жанровим розмаïттям. До украïнського фольклору належать народнi пiснi, балади, рiзнi обряди, утому числi весiльнi, тощо. Найдавнiшим жанром народноï драми, яка теж є рiзновидом фольклору, вважаються обряди господарського (календарного) циклу. Дiйства ïх, що мали певне магiчне значення, супроводжувалися пiснями: це всiм вiдомi веснянки, колядки, щедрiвки. Украïнський народ завжди вважався народом, що особливо полюбляє щиру пiсню, влучну приказку, мудру казку. I саме народ створив усе це яскраве розмаïття, що має ємну назву фольклор. Висновок. Твори усноï народноï творчостi тiсно пов'язанi з життям. Вони вiдзначаються багатством жанрiв i розмаïттям тем. Родинно- побутовi пiснi як вид лiричних пiсень вiддзеркалюють переживання, знайомi кожнiй людинi. Загалом народна творчiсть явище багатовимiрне. Зберiгаючи iнформацiю про рiзноманiтнi прояви життя колективу, вона є своєрiдною яскравою версiєю духовноï iсторiï народу.
