Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,— Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, Як дійде народ своїх прав, І в поступі інших народів Він місце йому показав. Так двоє вели язиками Роботу для краю свого, Гукали й махали руками, Де річ вимагала того. А третій не мовив нічого: Він мовити красно не міг, Але задля діла святого І жив він, і в землю б поліг. Ті двоє, з балачки втомившись, Веселі собі розійшлись, А третій стояв зажурившись І наче дивився кудись. Але він не тую картину Вбачав, що круг нього була; Він бачив душею Вкраїну І все що вона добула. Вбачались йому патріоти Із купою слів голосних, А поруч мільйони голоти, І темність, і вбожество їх.
