Друге місце за площею посівів після пшениці серед злаків в Україні посідає кукурудза. Серед покритонасінних ця рослина найкраще засвоює під час фотосинтезу сонячні промені, а тому за сприятливих умов дає добрі врожаї. її зернівки містять багато жирів, тому з них добувають високоякісну кукурудзяну олію. Лучні трави (тимофіївка, тонконіг, стоколос, житняк, костриця) (мал. 194) є кормом для свійських тварин. Його застосовують як у свіжому, так і сушеному (сіно) вигляді. Багато видів злаків висівають на газонах як декоративні рослини, а також у ярах і балках для закріплення пісків, запобігання зсувам ґрунту. Є серед злаків і бур'яни: вівсюг, мишій, пирій. У пирію добре розвинене кореневище, а тому, розмножуючись вегетативно, цей злак може за короткий час повністю заглушити посіви культурних рослин. Важко уявити собі український степ без його окраси - різних видів ковили (мал. 194, 5). Це багаторічні трав'янисті рослини, заввишки до 1 м, із зібраними у волоть дрібними колосками. Через господарську діяльність людини (розорювання степів, випасання худоби) ці рослини поступово зникають і тому потребують охорони. Людина вирощує деякі види ковили як декоративні рослини. Підсумки Близько 11 тис. видів рослин із родини Злакові поширені на всіх континентах. Переважна більшість -це одно-, дво- та багаторічні трав'янисті рослини; у тропіках відомі й здерев'янілі форми. Багато видів злаків людина вирощує як зернові, кормові, технічні та декоративні рослини.
