Бійці йшли, розсипавшись по полю, що дедалі підвищувалось. Вони посувались не прямо вперед, як годиться при атаках, а навскоси і вбік. Хмари летіли над полем по-осінньому низько і швидко. Бійці рухались неквапно, на весь зріст, час від часу шугаючи у важкий чорнозем. Тяжко-важко умирати у чужому краю (О. Гончар). Надвечір козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж,як бджоли вощину.Зверху Луб янецького горба оглядав Хмельницький поле бою.
