Свято Різдва займає важливе місце в нашому суспільстві. Богослужбовий статут і церковний календар підкреслюють особливе значення цього свята тим, що його випереджає тривалий пост, безпосередньо перед святом стає особливо строгим. Так, за церковним статутом, з 2 січня (за новим стилем) посту свого не дозволяється їсти рибу. Нарешті, день самого суворого посту - переддень свята Різдва Христового, іменований Різдвяний святвечір. Є звичай, в знак очікування духовного торжества різдвяної ночі, не є в цей день їжу до сутінків, до появи на небі першої зірки, яка нагадує про зірку Віфлеємської, що призвела колись волхвів і пастухів до колиски Ісуса. Цікаво, однак, що при всьому значенні і винятковості свята Різдва відзначати його в Християнській Церкві почали не відразу. Сама подія Різдва Христового шанувалося християнами завжди, але святом, як і його дата, стало поступово. Спочатку різдво не святкувалося окремо взагалі, а потім святкування стало відбуватися в один день із Хрещенням Господнім (нині відзначається у Православній Церкві 6 січня за старим і 19 січня за новим стилем). Вперше був відділений свято Різдва Христового від Хрещення в Римській Церкві в першій половині IV століття, за переказами при папі Юлії.