Твір-роздум на тему «Без дружби життя не повноцінне». (писала сама, тому в інтернеті аналогу не знайдеш. Тільки зміни на чоловічий рід усі дієслова) Я твердо переконана, що без дружби життя не повноцінне. Якщо людина не має хоча б одного друга, вона ризикує все своє існування бути самотньою і нещасливою. Їй ні з ким буде порадитися, поділитися радощами чи горем, щиро поговорити… Життя такої людини похмуре й не цікаве. Як говорить українське народне прислів*я, «без вірного друга велика туга». Справді, самотня людина ніколи не буде щасливою. Друзі – це ті люди, які завжди підтримають тебе у скрутну хвилину, допоможуть, піднімуть настрій. Доля, як завжди, підкидає людині багато труднощів. Аби їх подолати, потрібні сила волі й підтримка. А хто ж забезпечить цю підтримку, як не друг? Не можна не згадати хоробрих та відчайдушних героїв поеми «Енеїда» Низа та Евріала. Вони були вірними друзями один одному. Навіть у важкі часи, коли потрібно було йти боротися за рідну землю і народ, козаки обіцяють один одному завжди підтримувати й не розлучатись за жодних обставин: «Від тебе не одстану зроду, з тобою рад в огонь і в воду, на сто смертей піду з тобой…» З вірним другом не страшні жодні проблеми. Я дуже рада, що в моєму житті є справжня подруга. З Настею я не знайома з самого дитинства, ми не ходили разом у дитячий садок і не йшли разом у перший клас, утім вона мені, як рідна сестра. Моя подруга щиро радіє моїм перемогам і завжди допомагає у складних ситуаціях. З таким другом і в гори не страшно піти. Я навіть не можу уявити своє життя без Насті . Здається, що ми – єдине ціле, одна команда. Без дружби людське існування втрачає свої яскраві барви,залишаючи сіру буденність, в якій людина жити просто не може. Таким чином, без дружби життя втрачає сенс. Людина без друзів, як дерево без коріння, самотня і нещасна. Отже, існування її не повноцінне.
