Що нам дає знайомство з життєвим і творчим шляхом великих людей Велика людина, велична людина, геній... Чуєш ці слова і одразу уявляєш собі чесну, мудру, благородну, інтелігентну людину, гордість науки. Таких людей можна любити і возвеличувати, можна їм заздрити і ненавидіти, але не схилити голову перед їх розумом і талантом неможливо. Таких людей завжди поважатимуть, до них завжди прислухатимуться. Думаю, кожен народ потребує свого генія, свого, так би мовити, героя, - його люблять, ним пишаються. І кожен народ вірить, навіть більше - впевнений, що саме його генію притаманні кращі людські якості, а життя і творчість народного героя, безперечно, заслуговують на пошану. Це своєрідний взірець, носій національної ідеї, на який мають рівнятися, а значить, і наслідувати все краще від цієї людини. Такі люди, на мою думку, відіграють надзвичайно важливу роль на шляху націй до самоствердження, а значить, і до самоствердження кожного з нас, бо дають привід (який, до речі, ніколи не завадить, особливо нам, українцям) пишатися своєю землею, своїм походженням і взагалі радіти з того, що така велика людина - твій земляк. І цьому народному героєві не обов'язково бути таким ідеальним, яким всі його собі уявляють (не досконалий ніхто), але народ все ж віритиме в свого генія. І в цьому немає нічого поганого. Хіба ж погано, коли нарешті знаходиться людина, здатна дати надію, впевненість, віру в краще. Я вважаю, що все це і здатен дати народові геній, завжди особливий, завжди не схожий на інших. Він - гордість націй, гордість всього світу. Він своєрідний місток взаємопорозуміння і взаємозбагачення між своїм народом і цілим світом. Такі люди варті поваги. Кажуть, що народ, народжуючи геніїв, віддає їм своє серце, душу, розум, історію і майбутнє. І мабуть, тому знайомство з життєвим і творчим шляхом великих людей дає нам насамперед радість пізнання самого себе.
